Норми внесення та традиції розкислення в різних країнах світу

Клебанович Н. В.

Василюк Г. В.

У статті розглянуто традиції  та норми внесення  кальцієвих добрив  для різних типів ґрунтів, у різних країнах світу.

Порядок цифр дозувань, в принципі, не відрізняється в більшості країн. У Великобританії  мінімальна доза СаСО3 становить 4 т / га на торф’яних ґрунтах [1]. Рекомендовані середні дози вапна в Угорщині 1,5 т / га для піщаних і 2-3 т / га для інших грунтів[2], в Польщі — і 1,5-2,0 СаСО3 т / га на торф’яних ґрунтах [3]. У Фінляндії середньозважений  рН сільськогосподарських угідь становить 5,8  [4], і досягнутий він внесенням вапна в дозах до 4/ га. У Литві в даний час розкислюють грунти з рН 5,5 і менше, торф’яні — 5,0 і менше, дози становлять від 2т / га СаСО3 [5]. За даними німецьких вчених, найбільш підходящою разової дозою внесення на легких ґрунтах є до2-4 т / га Са, на суглинкови- до 4 т/га, на луках 1,5-3 т / га СаСO3. У кукурудзяному поясі США розкислюють землі зазвичай раз в 6-10 років до 5 т / га (Іллінойс, Айова), 2,5-5 (Індіана, Вісконсін), 2,5 і більше (Мічиган, Міннесота, Міссурі) [6]. Але дози понад 5  т / га практикуються порівняно рідко через низьку їх граничну ефективність.

В Ірландії кислі грунти вапнуються до рН 6,8  [7]. У ряді європейських країн в останні 10-15 років почали практикувати порівняно часте внесення вапна малими дозами, тобто відбулася відмова від традиційного внесення високих доз вапна. У Швеції підтримують рН на рівні 6,5. В Данії вапнування проводят раз в 4 года [8].  У Фінляндії для компенсації втрат вапнування проводять кожні 3-5 років дозою в середньому до 2т / га СаСО3. В Австрії необхідно 2-3 т / га раз в 3-4 роки. У Німеччині рекомендується щорічне підтримує вапнування 0,6 т / га СаСО3, зазвичай навесні, що забезпечує середню прибавку 4 ц з. е. / га [9] . За іншими даними для Німеччини, рекомендовані дози становлять до 1 т / га на легких, до 3 т. на середньо та важкозакислених грунтах.

Важливим елементом технології вапнування є питання по термінах повторного вапнування кислих ґрунтів. На меліорованих грунтах Польщі повторне вапнування радять проводити через кожні 10 років. Повторне вапнування чеськими вченими рекомендується проводити  через 6-8 років [10]. У Фінляндії [11] післядія вважається рівним 10 років.  В Росії близький до оптимуму рівень рН від повної дози тримається 10-12 років, а дія триває набагато довше. У Великобританії цикл вапнування вважається рівним 4-7 років [12]. На грунтах Литви термін дії вапна на грунт і врожай — до 14 років. На грунтах України термін дії вапна 5-20 років в залежності від доз і гранулометричного складу грунтів. В цілому огляд літератури показує, що Все більше популярності в розвинених країнах стає практика частого внесення невисоких доз CaCO3 з метою підтримки оптимального рівня рН, не чекаючи його падіння нижче оптимального рівня.

Виходячи з середніх даних по швидкості підкислення грунтів, необхідність вапнування виникає не раніше ніж через 6-8 років на піщаних, супіщаних і торфяно- болотистих грунтах і через 10-12 років — на суглинкових.

 

Список  літератури

 

  1. Archer J. Crop nutrition and fertilizer use // Farming press LTD. 1988. P. 25–43.
  2. Pusztai A. A Mesztragyazas naszna. A Talajok Tapanyagutanpatlasa // Magyar Mesogazd. 1987. V. 42. № 13. P. 11.
  3. Koscielniak W. Zasady nаwozenia w aktualnej sytuacji economicsnej rolnictwa // Losiow. 1993. 21 s
  4. Vaxtkraft med kalk // Lautmauoch Ardelsfolk. 1985. V. 66. № 3. P. 136–137.
  5. Mazvila J., Eitminavicius L., Ezerinskis V. Lietuvos dirvozemiu rugstumas ir kalkinimas // Zemes ukio mokslai. 1996. № 2. R. 13–20.
  6. Лугопастбищное хозяйство США. М., 1956. 300 с.
  7. Словцова Г.А. Об известковании кислых почв ФРГ// Сельское хозяйство за рубежом. Растениеводство. 1972. № 2. С. 13–14.
  8. Pedersen A. Kalkning // Erhvervs jordbruget. 1990. № 9. P. 10–12.
  9. Cовременные подходы к известкованию почв в интенсивном земледелии Германии. М., 1991. 12 с
  10. Веrdna Z. Reacidificacia vapnenych kyslych pod // Polno hospodarstvo. 1986. V. 32. № 3. P. 189–196.
  11. Vaxtkraft med kalk // Lautmauoch Ardelsfolk. 1985. V. 66. № 3. P. 136–137.
  12. Archer J. Crop nutrition and fertilizer use // Farming press LTD. 1988. P. 25–43.